ДИТЯЧИЙ ТА ПІДЛІТКОВИЙ СУЇЦИД: ЯК ЗАПОБІГТИ ТА ДОПОМОГТИ

 

Згідно із даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щороку у світі скоюють близько 800 тисяч самогубств. 

У нашій країні гостро стоїть питання саме підліткового суїциду — за даними правоохоронців, щороку накладають на себе руки до півтори сотні підлітків. 

Як можна запобігти трагедії?

Суїцидальна поведінка властива не тільки підліткам. Але саме в період з 12 до 21 року ми найбільш вразливі. За статистикою, кожен дев’ятнадцятий підліток віком від 15 до 19 років думає про самогубство.

Суїцидолог і психотерапевтка Олена Вроно пояснює: «Причина в тому, що підлітки переживають дуже складний період життя, це — час кардинальних змін. І тут має значення не лише фізіологічна перебудова, яка відбувається в пубертатному періоді, а й потужні психологічні зміни, різні проблеми, пов’язані з соціалізацією».

Загалом підлітки вкрай рідко перебувають у рівному емоційному стані. Для них характерні пригніченість, тривога, страх, а емоційна піднесеність часто перетворюється на напруженість, дратівливість та навіть злість. 

А контролювати себе підлітки ще не вміють. До того ж для них властиві прояви алекситимії — стан, коли людина не може визначити та описати власні емоції.

Також підлітки переживають багато комунікативних труднощів:

·   їм складно знаходити співрозмовників;

·   вони бояться не відповідати групі;

·   їм страшно здатися смішними.

Ситуація ускладняється відсутністю розуміння безумовної цінності людського життя — воно ще не сформувалося. Наприклад, підлітки схильні думати, що їхнє життя — цілком адекватна ціна, щоб довести свою правоту, покарати кривдника чи домогтися свого.

Саме такі особливості віку зумовлюють приналежність підлітків до групи ризику щодо суїцидальної поведінки.

Які причини підліткових самогубств?

Психологи виділяють 10 основних мотивів суїцидальної поведінки серед підлітків:

1.  Переживання самотності та відчуженості, відчуття нерозуміння з боку оточуючих.

2.  Реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі.

3.  Переживання, пов’язані зі смертю одного з батьків або розлученням батьків.

4.  Почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою.

5.  Страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням.

6.  Страх перед покаранням.

7.  Любовні невдачі, сексуальні ексцеси, вагітність.

8.  Помста, погрози, шантаж.

9.  Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття.

10. Співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів.

При цьому усі підліткові суїциди поділяють на три види.

Демонстративний (маніпулятивний) — підліток прагне звернути увагу на себе і свої проблеми, продемонструвати свій біль. 

Здебільшого до демонстративного суїциду схильні дівчата. Водночас серед дівчат, котрі намагаються скоїти самогубство, доводять справу до кінця лише 5%. 

Прояви демонстративного суїциду бувають різними — від дрібних порізів кистей до отруєння неотруйними ліками та зображення повішення. Зазвичай підлітки вчиняють такі дії не для того, щоб заподіяти собі реальної шкоди або позбавити себе життя, а з метою налякати оточення, змусити його задуматися, усвідомити своє несправедливе ставлення.

Афективний суїцид — скоєний у стані афекту, коли дитина не може контролювати емоційний стан, у якому знаходиться в конкретний момент. 

Підліток діє імпульсивно, без чіткого плану. Сильні негативні емоції — образа, гнів — заважають адекватно сприймати ситуацію.Найчастіше діти в стані афекту здійснюють спроби повішення, отруєння токсичними та сильнодійними препаратами.

Справжній суїцид — найбільш небезпечний вид, саме він найчастіше спричиняє смерть, і зазвичай його пов’язують з депресивними станами. 

Тоді людина готується до вчинення самогубства, продумує план дій. 

Але всі види суїцидів є небезпечними. Навіть якщо дитина вдається до маніпуляції, це не означає, що вона не наважиться здійснити справжнє самогубство. Навпаки, у стані емоційного збудження підліток не може себе контролювати, й дійсно може наважитися піти з життя.

Суїцидальна поведінка: тривожні сигнали

Психотерапевтка Валентина Кузіна зазначає, що підлітки ніколи не скоюють самогубство «просто так». 

Зазвичай подібне рішення зріє в голові дитини не один день, і навіть не тиждень. І впродовж цього часу дитина відчайдушно «волає» до дорослих, різними способами намагається показати батькам, що їй погано.

Ось чому так важливо реагувати на зміни настрою, поведінки та висловлювання підлітка. Водночас не забувайте, що зміни в характері, манері спілкування, а також у ставленні до раніше визнаних цінностей в підлітковому віці трапляються часто, і це нормально. 

А наступні 7 ознак можуть свідчити про те, що підліток дійсно перебуває на межі скоєння самогубства:

1.     Зміни емоційного стану. Підліток може «вибухати» через дрібниці, або, навпаки, втрачає інтерес до колишніх радощів життя. Можуть траплятися безпричинні на перший погляд сльози та агресія.Тривожним сигналом є різка зміна стереотипу поведінки загалом. Наприклад, підліток став замкнутим та безрадісним, хоча на нього це не схоже, або навпаки — раніше мовчазна спокійна дитина збуджується з пів оберта.

2.     Порушення сну. Підлітку складно засинати, його мучить поверхневий сон, сонливість та слабкість протягом дня, його увага розсіюється, і це позначається на навчанні.

3.     Розмови про самогубство, акцентування уваги на епізодах суїциду у фільмах, медіа, спілкуванні тощо. Підліток може писати депресивні вірші або малювати «важкі» картини.

4.     Відвідування форумів та груп у соціальних мережах, де обговорюють самогубства. Підлітки, які переживають депресію, самі шукають такі групи, і, на жаль, знаходять, попри активну боротьбу правоохоронців.

5.     Втрата інтересу до свого зовнішнього вигляду, негативні висловлювання на власну адресу. Людина, яка думає про самогубство, може «забивати» на себе, забувати вчасно їсти, або їсти без апетиту раніше улюблені страви, нехтувати правилами гігієни, яких раніше завжди дотримувалася.

6.     Зміна кола спілкування. Підліток відсторонюється від друзів, надає перевагу віртуальному спілкуванню, або може взагалі припинити будь-яке спілкування.

7.     Дарування улюблених і найбільш цінних особистих речей: одяг, іграшки, прикраси тощо. Це — вкрай тривожний сигнал, який ховає невисловлене прохання про допомогу, крик про те, що в душі не може загоїтися болюча рана.

«Підлітки, котрі приймають безповоротні рішення, відрізняються від інших. Складається враження, що вони прощаються. Вони стають тихими та «зручними». Це має насторожити. Коли підлітки нічого не хочуть, роздають улюблені речі, стають дуже спокійними — саме в ці моменти зазвичай відбуваються самогубства», — розповідає психотерапевтка Валентина Кузіна.

Ще один маркер суїцидальної поведінки підлітка — це самоушкодження. Йдеться про надрізи, подряпини, рани, опіки від недопалків на шкірі підлітка.

Також психологи радять звертати увагу на життя дітей у соцмережах. Часто статуси або фрази, які пишуть підлітки на своїх сторінках, можуть свідчити про їхні наміри вбити себе.

Що можна зробити, щоб попередити:

·         Слід відмовитися від авторитарності й наказового тону під час спілкування з дитиною.

·         Варто будувати стосунки на основі договору, прохань, пояснень.

·         Серйозно ставтеся до всіх погроз зі сторони дитини, не ігноруйте їх.

·         Давайте відчути дитині, постійно нагадуйте, що її люблять і її проблеми вам не байдужі.

·         Не вагайтеся звертатися по допомогу до авторитетних для дитини / підлітка людей.

·         У разі необхідності не соромтеся та не вагайтеся звертатися разом з підлітком по допомогу до психоневрологічного диспансеру, дитячого чи підліткового психіатра. У боротьбі за життя не існує сорому.

 Діти повинні відчувати турботу і потрібність, як рідним, так і суспільству в цілому. Адже жодна людина не хоче померти, вона хоче лише втекти від деяких обставин, які вважає нестерпними. Варто пам’ятати – найкраще, що ми можемо дати нашій дитині – це любов та опору в цьому житті.

Як батьки можуть убезпечити дитину від самогубства?

Якщо ви спостерігайте в поведінці своєї дитини невластиві їй дії, відчуваєте, що щось відбувається, але не знаєте напевно, що саме, — спробуйте довірливо поговорити з сином чи донькою, м’яко розпитати про переживання та почуття. 

Ваше завдання — пояснити дитині, що кожна людина хоча б раз і житті переживала складні депресивні часи; поділитися своїм рецептом виходу з подібної ситуації. 

Пам’ятайте: дитині необхідно знати, що її особистість та переживання важливі та цікаві для батьків, а оцінки, соціальні успіхи, зовнішній вигляд та смаки — це другорядні речі. 

Матеріали використані із сайтів:

https://supportme.org.ua/depression-anxiety-and-mental-health/teenage-suicide

https://hfks.org.ua/metodichna-robota-vyhov/dityachij-ta-pdltkovij-sucid-yak-zapobgti-ta-dopomogti/ 

День безпечного Інтернету (Safer Internet Day)

 

06 лютого 2024 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day). Пропоную переглянути відео 

Для учнів 1-4 класів

https://www.youtube.com/watch?v=ypVAqanYe-g

Добірка  мультфільмів про переваги сучасних технологій та приховані небезпеки, які можуть загрожувати окремим людям та суспільству в цілому для учнів 5-9 класів

https://naurok.com.ua/post/7-multfilmiv-dlya-shkolyariv-pro-internet-zalezhnist

 

 

 

 

У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства, експлуатації, вербування або маніпуляцій у цифровому просторі, варто одразу звертатися до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України (цілодобово).

Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами  телефонів:

·         Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав  дитини (пн – пт, з 12:00 до 16:00): 

- 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних), 

- 116 111 (безкоштовно з мобільних); 

·         онлайн-консультація для підлітків у Teenergizer;

·         чатбот у Telegram і Viber допоможе дізнатися, куди звертатися по допомогу.

Нагадаємо, додаткову інформацію щодо безпеки дітей в інтернеті можна знайти на сайті  МОН.

 

Поради батькам щодо організації дистанційного навчання

 

 Під час дистанційного навчання найбільше клопотів мають батьки дітей молодшого шкільного віку. Тому що потрібно готувати, прибирати, а ще – допомагати дітям у навчанні та якось проводити активно проводити з ними час.

5 ідей для проведення корисного дозвілля з дітьми:

• Настільні ігри неодмінно мають захопити вашу дитину. Їх варто обирати за віком. Для учнів початкової школи буде цікаво пограти у «ходилки-бродилки з кубиком». Лото, карти, пазли - теж будуть цікаві для дітей будь-якого віку.

• Заняття для розвитку. До цієї категорії можна віднести розмальовки, ліплення з пластиліну. Звичайно ж, такий вид діяльності сприяє розвитку творчих здібностей.

• Хатні справи. Долучайте дітей до домашньої роботи - їм цікаво, а для вас - допомога. Можете разом з дитиною посадити якусь рослину в горщик та стежити за її ростом.

• Звичайне читання перетворіть у гру. Після прочитання казки або оповідання спробуйте разом з дитиною влаштувати за її мотивами домашній театр. Цікавим для дітей буде також театр тіней.

• Ведення щоденника. Купіть для дитини гарний блокнот, який застібається на замочок чи закривається на ключик. Їх у продажі є безліч варіантів. Запропонуйте дитині щоденно вести блокнот, записувати туди свої думки та описувати, як минув день. Це допоможе розвивати пам'ять та розвине здатність чітко висловлюватися.

Поради батькам. Як ефективно організувати навчальний процес вдома

1.         Дотримуватися режиму дня

Дитині дуже важко буде повертатися до навчальних буднів, якщо зараз її графік сильно зсунеться. Тож бажано продовжувати лягати спати, прокидатися, харчуватися і гуляти в один і той самий час.

2.         Скласти розклад занять

Для того, щоб ефективно організувати навчальний процес вдома, потрібно включити навчання в режим дня дитини. Бажано також складати план занять на наступний день звечора і дотримуватися щодня однакових часових рамок - наприклад, навчання о 08.30-13:00 й о 15:00-17:00. Це допоможе дитині організуватися і розвивати навички тайм-менеджменту.

3.         Організувати робочий простір

На ефективність навчання дуже впливає робоче місце. Тож, щоб дитина могла зосередитися на виконанні завдань, потрібно забезпечити її комфортним та зручним робочим місцем.

Усуньте фактори, що можуть відволікати дитину: вимкніть сповіщення мобільного телефону, комп'ютера, телевізор та радіо, голосно не розмовляйте.

4.         Робити регулярні перерви

Під час виконання завдань важливо робити короткочасні перерви для виконання зорової гімнастики, випивання склянки води тощо. Кожні 45 хв - влаштовувати перерви протягом 10-15 хвилин, щоб розім'яти руки та ноги (танці, заняття спортом), уникнути перенапруження очей від комп'ютерного монітору. Крім фізичних вправ, дитина може під час перерви зайнятися справами по дому (скласти іграшки, погодувати риб тощо) чи погратися.

 Але дуже важливо, щоб під час відпочинку дитина уникала перебування перед монітором (не гортала стрічку новин у соціальних мережах, не переглядала відео та не грала в комп'ютерні ігри), щоб її оченята могли повноцінно відпочити.

5.         Чергувати онлайн-навчання з іншими видами навчальної діяльності.

Не забувайте влаштовувати перевірку знань після засвоєння інформації - нехай дитина відповідає на запитання, переказує, проходить тести, робить контрольні. При цьому «вимірюйте» успішність навчання якісними, а не кількісними показниками. Критеріями можуть бути розуміння правил, точність виконання математичних операцій, грамотність письма тощо. Це орієнтує дитину на реальний результат, а не його імітацію.

6.         Мотивувати дитину до успіху

Мотивація може бути різною - зовнішньою (заохочення, як-то дозвіл погратися на комп'ютері, купити іграшку тощо) та внутрішньою - власне пізнавальний інтерес дитини (який підвищується від підтримання допитливості дитини, похвали за її досягнення тощо).

Звісно, ви можете поєднувати обидва види мотивації, але більш ефективним для дитини буде вироблення саме внутрішньої.

Пам'ятайте: ваші заохочення та уважність показують дитині, що ви пишаєтесь її роботою і її зусилля не залишаються непоміченими.

7.         Залучатися до процесу навчання

Залишайтеся причетними до дистанційного навчання вашої дитини, допоможіть їй скласти графік, розібратися з цілями, налагодити режим дня.

Молодші школярі, крім того, на початку онлайн-навчання потребують значної допомоги від дорослих. Батькам, можливо, буде потрібно допомогти дитині увімкнути пристрій, увійти в додаток, прочитати інструкції, натиснути в потрібному місці, ввести відповіді тощо.

Однак пам'ятайте: чим старшою є дитина, тим більше вона має займатися самостійно. Тож створіть дитині такі умови, в яких вона буде відчувати свою відповідальність за навчання.

При цьому цікавтеся її успіхами, враженнями від онлайн-навчання, попросіть ділитися труднощами, підтримуйте свого школяра.

 

Використана література:

Расторгуєва Т.М. Поради батькам щодо дистанційного навчання // https://naurok.com.ua/poradi-batkam-schodo-distanciynogo-navchannya-231304.html